ПУЗИРНО-МОЧЕТОЧНИКОВИЙ РЕФЛЮКС – ПМР
Пузирно-мочеточниковий рефлюкс – це стан, при якому наголошується зворотна занедбаність сечі з сечового міхура в сечоводи. Причиною такої патології є порушення з боку клапанного апарату сечоводів, тобто
у тому місці, де сечовід впадає в сечовий міхур, гирло сечоводу розкривається під тиском переповненого сечового міхура (пасивний механізм виникнення рефлюксу) або при сечовипусканні, коли м’яз сечового міхура, напружуючись, виганяє сечу, яка потрапляє в сечоводи (активний механізм).
Пузирно-мочеточниковий рефлюкс (ПМР) – найбільш часта причина виникнення інфекційних процесів в нирці у дітей.
Зазвичай сам по собі ПМР ніяк не виявляється, часто не буває яких-небудь змін навіть в аналізах сечі. Проте, ПМР значно полегшує попадання інфікованої сечі у верхні сечові шляхи, тим самим сприяючи виникненню пієлонефриту.
Діагноста ПМР
Діагноста ПМР, перш за все, заснована на такому методі, як УЗІ нирок і сечовивідних шляхів. На УЗІ при цьому можна виявити розширення чашечно-мискової системи нирок.
Іншим методом, який допомагає встановити ПМР є цистоськопія. Вона дозволяє оглянути слизисту оболонку сечового міхура зсередини і оцінити стан гирл сечоводів.
виникнення, міхур, могти, нирка, рефлюкс, сечовід, стан,- ЕНДОСКОПІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПУЗИРНО-МОЧЕТОЧНИКОВОГО РЕФЛЮКСУ
- УРЕТЕРОЦЕЛЕ
- ЧИННИКИ РИЗИКУ НЕТРИМАННЯ СЕЧІ
- ГІДРОНЕФРОЗ – ПЕРВИННИЙ І ВТОРИННИЙ
- ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРОГО ЦИСТИТУ
Метки: виникнення, міхур, могти, нирка, рефлюкс, сечовід, стан