Урологія і андрологія

Знаючи всі можливі причини нетримання сечі, недивно, що це стан так часто зустрічається.

До чинників ризику, що підвищують вірогідність розвитку нетримання сечі, відносяться:

• Пол. Нетримання сечі частіше наголошується у жінок. Це пов’язано з тим, що у них бувають вагітність, пологи, гормональні зміни під час менопаузи. Проте захворювання простати у чоловіків також підвищують ризик цього стану.
• Вік. У міру старіння організму, м’язи сечового міхура і уретри «зношуються». Знижується здатність сечового міхура утримувати мочу і росте ризик мимовільного сечовипускання. Проте, нетримання сечі зовсім не є обов’язковим супутником старіння.
• Ожиріння. При ожирінні підвищується тиск на сечовий міхур і м’язи, що оточують його, внаслідок чого вони ослабляються, що служить передумовою до нетримання сечі.
• Куріння. Хронічний кашель, такий характерний для курців, може викликати епізодично нетримання сечі. Постійний кашель підвищує тиск черевного преса, у тому числі і на сечовий міхур. Крім того, куріння підвищує ризик розвитку такого стану, як гіперактивний сечовий міхур.
• Судинні захворювання. При захворюваннях кровоносних судин наголошується підвищення ризику розвитку гіперактивного сечового міхура.
• Участь в активних видах спорту. Такі види спорту, як баскетбол, біг і гімнастика можуть бути причиною епізодів нетримання сечі у жінок. Це пов’язано з тим, що ці види спорту зв’язані з високим навантаженням на сечовий міхур, внаслідок чого може наголошуватися виділення сечі.
• Інші захворювання. Такі захворювання, як цукровий діабет і захворювання нирок підвищують ризик нетримання сечі.

Нетримання сечі – це не захворювання, а симптом. Воно указує на те, що в організмі є якась проблема. Тому вона вимагає ретельного обстеження лікарем.

Як контролюється робота сечового міхура

За винятком процесу сечовипускання, м’яз сечового міхура буває розслаблена, так що в нім може скупчуватися мочивши. Розслаблений сечовий міхур підтримується скороченнями тазових м’язів. Сечовий міхур і м’язи тазу з’єднуються один з одним з метою утримання сечі в міхурі.

(далі…)

Нефростомія – це оперативне втручання, направлене на відведення сечі з нирки за допомогою дренажу, стента або катетера, який проходить через шкіру черевної стінки, ниркову тканину і закінчується в порожнинній системі нирки. По цьому дренажу сеча вільно виділяється в спеціальний стерильний контейнер.

Свідчення до нефростомії

Показанням до застосування нефростоми є необхідність відновлення нормального відтоку сечі з нирки у разі, коли виконання інших методів для відновлення порушеного відтоку сечі протипоказано або неможливо (наприклад, при пухлинах порожнини малого тазу, сечокам’яній хворобі, стриктурах сечоводу і т.д.).

(далі…)

Терміном «гідронефроз» позначається стан нирок, при якому є розширення їх чашечно-мискової системи зважаючи на порушення відтоку сечі з нирки. Причиною такого порушення можуть бути різні захворювання:

• сечокам’яна хвороба,
• звуження сегменту сечоводу,
• аденома простати,
• склероз шийки сечового міхура,
• кісти нирок,
• аномалії сечовивідних шляхів і інші захворювання.

При цьому потрібно розрізняти просте розширення чашечно-мискової системи нирок (нирки) від гідронефрозу. Для гідронефрозу характерна атрофія тканини нирки (т.н. паренхіми) зважаючи на постійний тривалий і хронічний тиск сечі.

Це стан нирок частіше зустрічається у жінок, переважно у віці 25 – 35 років. При цьому найчастіше зустрічається одностороннє ураження нирок.

(далі…)

Одним з ускладнень лікування раку простати (а також оперативного лікування аденоми простати) є структура уртери – звуження, а деколи і повне зарощування просвіту сечовипускального каналу в місці, де проводилася хірургічна маніпуляція.

(далі…)