ХРОНІЧНИЙ ЦИСТИТ

ХРОНІЧНИЙ ЦИСТИТ Хронічний цистит зазвичай є продовженням і наслідком перенесеного гострого циститу.

Причиною хронізациі запального процесу можуть бути разнимі:

  • Ослаблення імунітету,
  • Аномалії розвитку сечового міхура і інших сечовивідних шляхів,
  • Особливості збудника,
  • «Недолеченность» при гострому циститі.

Хронічний цистит – це дуже поширене захворювання у жінок. Його симптоми при загостренні процесу, в основному, такі ж, як і при гострому запаленні слизистої сечового міхура. Це:

  • Прискорене сечовипускання,
  • Хворобливості при сечовипусканні,
  • Невелике підвищення температури тіла
  • Загальне нездужання.

Серед чинників, які сприяють переходу гострого циститу в хронічний, також і дуже часта схильність сечового міхура запаленню, інфекції і переохолодженню. Зокрема, що характерний для сучасних дівчат, які часто і страждають цією недугою, – відкритий знизу одяг, який не здійснює теплоізоляцію тазових органів.
Крім того, відсутність регулярного сечовипускання, особливо в зимовий час, коли сечовий міхур стає особливо схильним до інфекції, також сприяє тому, що цистит стає хронічним.

Однією з частих причин виникнення хронічного циститу є постійне занесення інфекції. Цьому сприяє неправильне положення зовнішнього отвору уретри. У разі, коли уретри відкривається дуже близько до піхви, то при статевому акті його отвір як би «втягується» статевим членом в піхві. В результаті воно травмується.
Це і сприяє тому, що інфекція з піхви (яка присутня в нім «в нормі») потрапляє в уретру і сечовий міхур.

У такому разі доводиться вдаватися до хірургічного лікування. Воно полягає в тому, що хірург переміщає зовнішній отвір уретри декілька далі від піхви.

Проте все ж таки головним засобом лікування хронічного циститу залишаються антибіотики. При цьому в даному випадку вже не можна просто призначити могутній антибіотик широкого спектру дії, як це робиться при гострому циститі. Потрібно обов’язково виявити збудника хронічного циститу і підібрати той антибіотик, який краще всього надає дію на нього.

За наявності виразкових дефектів зазвичай проводиться їх обробка антисептиками і іншими засобами (наприклад, коларголом і т.д.). Ці процедури виконуються при цистоськопії.

Запам’ятаєте, перш ніж лікувати хронічний цистит, слід обов’язково з’ясувати його причину! Якщо у Вас хронічний цистит, і лікар постійно призначає Вам тільки антибіотики, не проводячи перед цим додаткових досліджень (УЗІ, цистоськопії, визначення збудника і ін.), то має сенс проконсультуватися у іншого лікаря або уролога.

інфекція, антибіотик, міхур, піхва, причина, уретра, цистит,
  1. ГОСТРИЙ ЦИСТИТ
  2. ІНТЕРСТИЦІАЛЬНИЙ ЦИСТИТ
  3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ЦИСТИТУ
  4. ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРОГО ЦИСТИТУ
  5. ГОСТРИЙ І ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ

Метки: , , , , , ,